ЩАСТЯ У СЛУЖИННІ ЛЮДЯМ

 

Вона над усе любить життя. І не розуміє тих, хто постійно скиглить, мовляв, і те не так, і це негаразд… Мабуть, тому кожен її будень – створене власноруч свято. Хто ця світла харизматична особа? Світлана Сулімова – жінка, котра має характер.

ДОСЬЄ. Світлана Сулімова — директор Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Філолог, психолог, магістр державного управління, кандидат наук з державного управління (тема її дисертації «Механізм державного управління у сфері захисту жінок в Україні»), депутат Вінницької обласної ради. Автор 50 наукових статей та трьох поетичних збірок: «Твій шлях у тобі», «Єднаємо мости часів», «Плансі». Нині готує до друку нову збірку віршів та прози. Заміжня, має двох доньок.Коли у сім’ї військовослужбовця Івана Івановича Пробачая, українця за походженням, який служив тоді в Азії, народилася донечка, молоді батьки довго вагалися з вибором імені. Батько, як кожен чоловік, заготував ім’я для хлопчика, тому ініціативу перехопила мама, Юлія Цезарівна, до речі, за національністю латишка, донька репресованих батьків. Їй подобалося ім’я Світлана. Як кажуть у народі, яке мамі – таке й доні. Здавалося б, постійні «переїзди» мали б відвернути дівчину від військових, але її обранцем виявився курсант військового училища. Я одразу, як тільки побачила його, – пригадує Світлана Іванівна, – вирішила для себе – це мій чоловік. Зустрічатися нам не було де, бо закінчували навчання у різних містах. Тож до весілля бачилися всього… 3 рази. Пригадую, після весілля ми летимо у Хабаровськ до його батьків, я думаю: «За кого я вийшла заміж? Хто він?» Але заспокоїла себе тим, що для його пізнання попереду ціле життя. 25 грудня буде 35 років, як ми разом. Дружини військових часто ставали домогосподарками. Але Світлана зі своєю кипучою енергією завжди знаходила для себе роботу. Вчителювала, була редактором радіо на швейному об’єднанні, вела інтернаціональну роботу, переживала за харчування солдатів, писала статті про сім′ї, значення жінки у родині… І просто допомагала іншим ставати щасливими. Адже життя таке швидкоплинне та непередбачуване… Розуміння цього загострилося після того, як одного дня їх гарнізон… бомбардували. Молодий офіцер помилково сприйняв гарнізон за мішень. Тільки тому, що одна бомба не вибухнула, а інша вибухнула трохи віддалік, ми залишилися живі.

*** «Любовь и мудрость — наши компасы»  

Вперед идущие объединяются,

Чтобы услышать радость дня.

 Пространство жизни восторгается —

Есть люди, что зажгут сердца.

 Увидеть каждого, Понять разрозненных,

И повести, объединив, — Такая миссия сейчас нам послана,

Чтобы спасти наш хрупкий мир.

Только — вперед За новым опытом!

 Наполним светом каждый дом.

 Любовь и мудрость — Наши компасы,

 Их в путь с собою мы берем.  

Ці рядки із поетичної збірки Світлани Сулімової не популістське гасло. Жінка, крім прямих обов’язків директора Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, створила і 8 років на волонтерських засадах очолювала Представництво Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям» у Вінницький області. Організовувала адресну гуманітарну допомогу, оздоровлення соціально незахищених категорій, підтримувала обдарованих дітей… Звідкіля у неї стільки енергії, добра?

- Стиль мого життя — творення Добра — Добро об’єднує Людину і Всесвіт, — філософськи зазначає жінка. – Ми складаємо мозаїку життя, де у кожної людини свій малюнок і свої життєві завдання. Але ми усі народжені для того, щоб допомагати один одному на шляху пізнання себе. І усіх нас об’єднує Любов, котра робить неповторними очі та душу будь-якої людини. Я щаслива, що живу саме на Україні. Адже Україна — від слова «рай», де сонячне «Ра», де від­критість душі — «На». Ми усі живемо у Країні Рая. Україна — КРАСА СВІТУ, а ця краса у кожному з нас!  10 років Світлана Сулімова очолює Вінницький центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Також є активним політичним діячем. Здавалося б, політика – справа чоловіків, але… Жінки повинні долучатися до державотворення, вони повинні бути активнішими – переконана Світлана Іванівна. – Тільки разом, допомагаючи один одному, ми можемо зробити світ кращим. Нині кажуть, що у всьому винна економіка. Але головна причина в нас самих – чоловіках і жінках. Нас руйнує страх перед майбутнім, байдужість, злоба, заздрість, грубість. Сьогодні від недостатньої уваги до соціальних, культурних, просвітницьких та гуманітарних проблем відбувається дегуманізація та деморалізація суспільства. Але саме жінки роблять політику духовною. Невипадково у скандинавських країнах з приходом у політику свідомих жінок стало менше корупції, ці країни займають високі позиції по якості життя, за показниками ефективності державного управління.

 *** Немає кращого друга для себе, ніж ти сама!Світлано Iванівно, як Ви все встигаєте? Домашні не потерпають від такої активної громадської позиції?

 Звикли. Втім, доньки вже виросли. Старша – дизайнер, а на 10 років молодша за неї здобуває другу вищу освіту. Інколи мені кажуть: вам легко, ви все можете. Але ж ми себе робимо самі! Вважаю, щоб бути успішною – треба полюбити життя. Треба вставати раніше. Обов’язково робити зарядку. Адже тіло наше потребує тренувань, як мозок. Я, наприклад, відкрила для себе такій напрямок роботи з тілом як «сакральна архітектура». Молитва та 15-ти хвилин вранці фізичних вправ — заряджаєшся позитивною енергією на цілий день. Ще сповідую здоровий спосіб життя. Слід визнати просту істину: щоб бути конкурентоспроможним у будь-якому віці, необхідно постійно займатися собою. І завжди навчатися. Я, наприклад, закінчила чимало різних курсів, а в цьому році виграла конкурс і беру участь у навчальній програмі «Жінка – лідер 21 століття». Про хобі Світлану Іванівну я якось і не питала. Це ж яке хобі при такому шаленому ритмі життя? Однак, відповідь «прозвучала» зі стін її робочого кабінету. Я ніколи не малювала, – зізналася жінка, – і раптом… захотілося. Вийшло щось доволі оригінальне, зовсім інша організація простору. Усі мої малюнки яскраві, радісні, несуть позитивний настрій. Нещодавно я створила і подарувала друзям та знайомим 100 «Гармонізаторів простору». Вважаю, вони приносять удачу, притягують можливості для людини і творять добро.

Чи можна сказати, що Ваше життя – удача? Ви щаслива?

Удача, щастя – це постійна праця. Вони приходять, коли ти служиш людям. Для цієї місії ми всі і живемо. І я почуваюся щасливою. Бо від народження – Пробачай (до речі, Пробачай – прізвище стародавнього козацького роду). А сьогодні я нова жінка – Сулімова, яка – «сулить» через мову краще життя й постійно працює над собою, працює над покращенням ситуації у суспільстві для блага людей. Це кредо – у моєму вірші:

Время выбрало нас

 На Планете Земля

Рождены для того,

Чтоб проснуться от сна.

  И осознанно следовать Миссии той,

 Что для каждого станет

Счастливой Судьбой!  

Мы для Радости Здесь

 Открываем себя.

Но познанья приходят

Лишь ближних любя.  

 Не толкаться в обидах,

Пройти через страх.

От Любви до Любви –

 Новый Путь наш в Мирах!

   Отворю окна настежь –

 Здравствуй, мир наш родной,

 Как прекрасна Земля – Общий Дом наш с тобой!

 Саме тому я бажаю, щоб ми всі стали кращими, добрішими, життєрадіснішими, досконалішими та успішнішими у всіх проявах життя! Дякую Богу. Дякую своїм батькам, Дякую коханому чоловікові, Дякую своїм прекрасним донькам – промінчикам майбуття! Дякую усім, кого зустріла і ще зустріну. Дякую за те, що ви – є! Ви – моє натхнення – моя доля.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Unique visitors to post: 2

Комментарии закрыты.